Кирило мефодіївське братство — це таємна організація, яка відіграла ключову роль у розвитку національної самосвідомості українців у середині XIX століття. Її діяльність стала важливою віхою на шляху боротьби за права, культуру та майбутнє українського народу.
Заснування Кирило мефодіївського братства
Братство було створене в Києві у 1845 році, коли Україна перебувала під владою Російської імперії. Засновником вважається історик і письменник Микола Костомаров, який зібрав навколо себе однодумців.
До братства увійшли також такі видатні діячі, як Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Василь Білозерський та Опанас Маркович. Їх об’єднувала спільна мета — пробудження українського народу та відродження його духовності.
Назва братства і символіка
Назва Кирило мефодіївське братство була обрана на честь святих Кирила і Мефодія — просвітителів слов’янських народів. Вони створили слов’янську абетку та поширювали християнство, тому братчики вбачали в них символи освіти, єдності та національного пробудження.
Також брати використовували символіку у вигляді хреста, книги і сонця — як знаки світла знань, віри і майбутнього.
Ідеологія Кирило мефодіївського братства
Ідеї братства були засновані на християнських ідеалах, демократичних цінностях і слов’янській єдності. Основна ідея — побудова федерації слов’янських народів, в якій Україна мала б рівне місце поряд з Росією, Польщею, Чехією, Болгарією та іншими.
Братчики виступали за:
- Скасування кріпацтва
- Свободу слова, друку і совісті
- Відродження української мови і культури
- Створення демократичного ладу без царизму
Програмні документи братства
Основними документами Кирило мефодіївського братства були “Книга буття українського народу” і “Статут слов’янського братства святого Кирила і Мефодія”.
У першому творі описувалась героїчна історія України та заклик до боротьби за свободу. У другому викладалася структура і цілі майбутнього слов’янського союзу. Обидва тексти мали велику силу впливу на свідомість українців.
Роль Тараса Шевченка у братстві
Тарас Шевченко приєднався до братства у 1846 році. Його поезія, особливо “І мертвим, і живим…”, стала закликом до національного пробудження. Його твори поширювалися серед селян, студентів і інтелігенції, надихаючи їх на боротьбу з несправедливістю.
Водночас саме участь Шевченка в братстві стала підставою для його арешту і заслання, адже його творчість викликала гнів імперської влади.
Репресії та ліквідація братства
У березні 1847 року царська влада викрила існування Кирило мефодіївського братства. Було заарештовано 12 членів організації, зокрема Шевченка, Костомарова, Білозерського і Куліша.
Шевченка заслали до солдатів у далекі казахські степи, заборонивши писати і малювати. Інших учасників відправили у заслання, під нагляд поліції або до віддалених губерній.
Таким чином братство було знищено, але його ідеї вижили.
Ідеї братства після його ліквідації
Попри розпуск організації, Кирило мефодіївське братство залишило глибокий слід в історії. Його ідеї стали основою для подальших визвольних рухів, таких як громадівський рух 1860-х років і революція 1905 року.
Багато думок братчиків про освіту, мову, культуру і національну ідентичність стали частиною національної програми українців у XX столітті.
Вплив Кирило мефодіївського братства на культуру
Завдяки братству українська культура почала відновлюватися після тривалого занепаду. Було піднесено значення народної творчості, фольклору, історії та мови. Братчики писали українською мовою, збирали народні пісні, записували звичаї.
Також вони намагалися створити освітні проєкти, влаштовували літературні читання та друкували агітаційні матеріали.
Значення для української державності
Безсумнівно, Кирило мефодіївське братство стало першим кроком до формування ідеї української державності. Хоча вони ще не вимагали повної незалежності, але поставили питання про самоврядування, федерацію та гідність народу.
Усі подальші покоління борців за волю спиралися на ідеї братства, передаючи їх від однієї доби до іншої.
Вшанування пам’яті братчиків
У сучасній Україні імена членів братства відомі кожному школяреві. Вулиці, школи, музеї названі на честь Шевченка, Костомарова, Куліша. Встановлені пам’ятники, проводяться наукові конференції, публікуються книги.
У Києві та інших містах діють музеї, присвячені братству, які популяризують його ідеї серед молоді.
Кирило мефодіївське братство в історичній пам’яті
Про братство згадують як про явище, що передувало революційним рухам XX століття. Воно довело, що українці мають політичну думку, національні почуття і прагнуть змінити свою долю.
Сьогодні, коли Україна знову бореться за свободу, ідеї братства набувають нового звучання.
Чому Кирило мефодіївське братство залишається важливим?
Тому що воно було першою спробою українців організуватися навколо спільної мети — відродження своєї культури, мови та самовизначення. Воно довело, що навіть у найскладніших умовах можна боротися за правду.
Висновок
Кирило мефодіївське братство було більше ніж просто таємним гуртком. Це був початок нової епохи — епохи національного відродження. Їх ідеї про свободу, гідність і справедливість залишаються актуальними й сьогодні. І саме завдяки їм українська нація зберегла себе та продовжує боротися за своє майбутнє.
Читати далі: Элина свитолина – Історія успіху української зірки тенісу
Поширені запитання (FAQ)
Це таємна організація української інтелігенції середини XIX століття, яка боролася за права українського народу та національне відродження.
Серед членів були Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський та інші.
Вони виступали за скасування кріпацтва, федерацію слов’янських народів, розвиток української мови та культури, демократичні права.
Назва була обрана на честь святих Кирила і Мефодія — просвітителів слов’ян.
Братство стало основою національного руху і вплинуло на формування ідеї української державності.
